Меню


Берлін (Німеччина)

БЕРЛіН - столиця Федеративної Республіки Німеччина, держави в Центральній Європі. В XІІІ в. на місці, де зараз розташований місто, серед соснових лісів, полів і десятків озер були засновані поселення Берлін і Кельн. На початку XІ в. поселення об'єдналися в одне - Берлін, що одержало від маркграфа Бранденбурзького права міста. Сто років через Берлін став відомий як торговельне місто. На початку XVІІІ в. він стає резиденцією прусских королів, а до кінця століття також загальновизнаним європейським культурним центром. З 1871 р. Берлін - столиця Німецької імперії.

У результаті Другої світової війни Берлін виявився розділеним на дві частини. Східна частина була проголошена столицею Німецької Демократичної Республіки й залишалася нею до 1990 р., коли Німеччина знову стала єдиною державою. Залізобетонна стіна, що розділяла місто, була знесена, і тепер замість двох Берлинів існує один, котрий з 1990 р. є столицею ФРН.

Знайомство з містом починають звичайно з його історичного центра. Ядром його є Александерплац - Алекс, як називають берлінці цю площу. В Алекса багата історія. Аж до XІ в. площа служила ринком для продажу худоби. Своя назва вона одержала в 1806 р. на честь російського царя Олександра Й (Росія тоді разом із Пруссією боролася проти Наполеона).

Центром Александерплац є будинок готелю "Штадт Берлін" висотою 137 м. Тут же розташований багатоповерховий універмаг "Центрум". Площа прикрашає оригінальний фонтан. Замикає площа будинок Беролинахаус. Перед будинком електронне інформаційне табло із планом міста. Тут же знамениті годинники миру з колоною "Урания".

Іншою емблемою Берліна є телевежа висотою в 365 м. На висоті 200 м перебуває "Телекафе", диск якого робить за годину повний оборот навколо своєї осі. Завжди багато відвідувачів і в кафі, і в самої вежі.

У цьому районі розташована середньовічна церква Мариенкирхе, заснована в 1294 р. У церкві багато картин, епітафій і інших творів мистецтва: бронзова купіль 1437 р., кафедра в стилі барокко роботи Шлютера (1703), реставровані знамениті фрески "Танцю смерті". Але найвідоміше тут спорудження - Берлінська ратуша, місцеперебування міських органів влади. Берлінське бюргерство побудувало в 1869 р. будинок з яскраво-червоної цегли, тому воно стало називатися Червоною ратушею. Під час війни ратуша була сильно ушкоджена. Її відновлення коштувало більших зусиль, оскільки прикраси з теракоти на фасадах і вежі частково довелося ліпити й обпалювати заново. Були реставровані й мистецьки виконані годинники на вежі. Вікна, засклені кольоровим склом, фриз із теракоти із фрагментами з берлінської історії, що оперізує будинок, а також майстерно зроблені залізні ґрати й сьогодні викликають такий же інтерес і замилування, як і в перші роки після закінчення будівництва Червоної ратуші.

Вулиця Постштрассе, що перебуває поблизу, одержала свою назву від стародавнього поштового двору, куди до існування залізниці прибувала й звідки відправлялася пошта. У Берліні є спеціальний Музей пошти, що висвітлює історію й сучасні досягнення пошти, телеграфу й телефону, що демонструє цікаві й рідкі технічні апарати й пристрої. Тут можна побачити стародавні поштові карети, модель пароплава, що відправився в 1840 р. у перший рейс із Європи в Америку. У залах музею виставлені перший телеграфний апарат, перший телефон і телевізор. Величезний інтерес викликає у філателістів унікальні збори поштових марок і конвертів. На самої Постштрассе піднімається спорудження в стилі ранньої готики - церква св. Миколи. Це саме старе архітектурне спорудження Берліна. Під час розкопок, що проводилися Німецькою академією наук, був виявлений її перший фундамент із кругляка, що ставиться приблизно до 1200 р.

Прикрасою центра міста є ріка Шпрее. Набережна Шпрее - традиційне місце прогулянок.

Посередине острова між Шпрее й каналом Купферграбен розташований Маркс-Энгельс - Плац. Площа була центром політичних подій у Берліні, на ній проходили мітинги. На площі перебуває історичний будинок Маніжачи (1896-1902). Тут розмістився Міський архів. Найціннішим експонатом Міського архіву є так звана Міська книга - найдавніший збірник законів і грамот міста Берліна ( 1272-1489). З північної сторони від Маркс-Энгельс - Плац розташований Люстгартен. У минулому це був болотистий луг, пересічений рукавами Шпрее. Але вже в XVІІ в. тут був розбитий розважальний парк із коштовними екзотичними рослинами, гротами, фонтанами. Люстгартен - щира прикраса цієї частини міста й понині. У Люстгартена розташувався Старий музей, найперша музейна установа Берліна. Це строгий класичний будинок є шедевром роботи знаменитого німецького архітектора Шинкеля. Широкі сходи ведуть до фойє, прикрашеному іонічними колонами. На сходах установлені більші й дуже виразні бронзові скульптури. У музеї зберігаються різні збори, зокрема твору мистецтва XX в., є багатий кабінет гравюр по міді. Тут улаштовуються також змінні виставки колекції з Національної галереї. Трикутник між Шпрее й каналом Купферграбен називається в Берліні дуже поэтично - Острів музеїв. На острові й поблизу перебуває ряд найбільших музеїв Берліна. Поруч зі Шпрее розташована Національна галерея. Вона була побудована в 1866-1878 р. У ній зберігаються переважно німецькі картини й скульптури XІ - XX вв., починаючи від раннього Менделя до сучасних майстрів. Крім того, там є колекція картин французьких імпресіоністів П. Сезанна й Э. Дега, роботи скульпторів Б. Торвальдсена, О. Родена. Галерея має у своєму розпорядженні багату бібліотеку. Поруч із Національною галереєю перебуває Музей, що має більшу колекцію, первісної й древньої історії. У розташованому на Острові музеїв Пергамском музеї (Пергамонмузеум) зберігається відома колекція добутків давньогрецького й давньоримського мистецтва, мистецтва Малої Азії: ворота богині Иштар, частини храмів, скульптури, надгробні рельєфи. Славу ж музею приніс знаменитий Пергамский вівтар (Греція, 180 р. до н. е. ), рельєфи якого зображують боротьбу богів і гігантів. На Острові музеїв розташований також музей Боде, Магнусхаус, що належить нині університету ім. Гумбольдта. Не меншу популярність, чим Острів музеїв, має й музейний комплекс у західній частині Берліна. У його складі - Шарлоттенбургский замок, що була літня резиденція німецьких монархів. У числі найбільш відомих - Етнографічний музей, що має друге по величині збори експонатів після Британського музею. У Картинній галереї зібрані добутки старих майстрів. Вона одна з найбагатших у Європі. У ній представлені роботи Тиціана, Рубенса, Рембрандта й інших великих художників. Один із самих популярних у Берліні - Єгипетський музей. Це подарунок єгипетського уряду німецькій державі за допомогу в порятунку творів мистецтва під час спорудження Асуанської греблі. В експозиції музею - предмети домашнього побуту, статуї, похоронні бронзові й теракотові фігури, саркофаги й мумії, папірусні сувої - пам'ятники древньої єгипетської культури. Самий же коштовний експонат музею - знаменита голова Нефертити. Краєзнавчий музей містить єдині у своєму роді експонати й цікаві документи, що демонструють розвиток Берліна аж до наших днів. Наприклад, тут зберігається самий старий міський план Берліна (1648-1650). Поруч із будинком музею перебуває загін для ведмедів, навколо якого часто юрбляться цікаві. Ведмеді - живі прототипи геральдичних. "Берлінський ведмідь" - це гербовий знак, талісман, шанований сувенір і живаючи емблема міста. Новий музейний комплекс, що ввійшов до складу Культурного форуму на Кемперплац, створеного в середині 90- х рр. XX в., включає Музей музичних інструментів, Нову національну галерею, Музей прикладного мистецтва, кабінет гравюр, бібліотеку по мистецтву. Вулиця Унтер-Ден - Линден із Бранденбурзькими воротами з найвідомішою в місті. Вона була закладена в XVІІ в. і незабаром з улюбленим місцем зустрічей берлінців. Прикрасою вулиці є липи, посаджені в чотири з. Історичний відрізок вулиці від Цейхгаузу до площі Бебеля, де перебувають Арсенал, Оперний театр, Державна бібліотека, університет ім. Гумбольдта, являє собою, незважаючи на стильову розмаїтість будинків, єдине ціле, так що його за прикладом Рима називають Берлінським форумом. Після війни пам'ятники архітектури були з усією старанністю відновлені й реставровані в їхній первісній красі. Арсенал, у якому нині розміщається Музей німецької історії, є найстаршим будинком на Унтер-Ден - Линден. У свій час його називали прекраснейшим будовою Європи. У музеї представлена найбагатша колекція інструментів, машин, зброї, начиння, картин, оригінальних документів з німецької історії. На вулиці перебуває пам'ятник жертвам фашизму й мілітаризму, що присвячений всім загиблим борцям Опору. За формою будинок нагадує римський укріплений замок. Внутрішнє приміщення є Залом пошани. У середині перебуває Вічний вогонь. Під бронзовою плитою спочивають урни з порохом Невідомого борця Опору й Невідомого солдата. Берлінський університет на Унтер-Ден - Линден має ім'я свого засновника Вільгельма ФОН Гумбольдта. Перед входом в університет коштують два скульптурних портрети братів Гумбольдт: Вільгельма - засновника університету й Олександра - видатного вченого. Університет був заснований в 1810 р. У ньому викладали такі вчені, як Фихте, Гегель, Рунге, Гельмгольц, Эйнштейн, Борн. Нині в університеті вчиться близько 20 тис. студентів. Поруч із університетом ім. Гумбольдта коштує масивний будинок Німецької державної бібліотеки. Вона ставиться до числа найбільших бібліотек миру. Бібліотека заснована більше 300 років тому, її фонди нараховують понад 3 млн одиниць зберігання. Німецька опера (Staatsoper) - найвідоміший оперний театр країни. Будинок театру (1741- 1743) є утвором архітектора Кнобельсдорфа. Він додав театру форму коринфского храму. У нішах сходів коштують статуї давньогрецьких поетів Софокла, Аристофана, Менандра й Еврипида, на карнизі - статуї Аполлона й дев'яти муз. Будинок повністю згорів в 1945 р., а потім після війни було відновлено по проекті його з. На Унтер-Ден - Линден завжди панує пожвавлення. Безперервний потік людей рухається по обидва боки алеї. У магазинах продають самі різні товари, біжутерію, книги. Дуже популярно серед берлінців "Опернкафе". Це одне із самих жвавих і улюблених місць у Берліні. Бранденбурзькі ворота - відомий усьому світу символ Берліна - це єдині міські ворота, що залишилися, Берліна. Вони роблять велике враження своєю монументальною простотою й завершують в архітектурному плані Унтер-Ден - Линден. Творці задумали їх як "Врата миру". Ворота були споруджені Лангхансом Старшими в 1788-1791 р. Ширина воріт 65,5 м. Є п'ять проїздів, самим широким з них, середнім, міг користуватися винятково двір. Шість пар доричних колон коштують уздовж обох сторін перед цегельними проміжними стінами. При будівництві використовувалися мотиви класичної стародавності, за зразок були взяті Пропилеи афінського Акрополя. Ворота вінчає квадрига - четвірка коней, що тягне колісницю, де коштує богиня миру. У близи Бранденбурзьких воріт розташований будинок колишнього німецького рейхстагу, над яким у знак перемоги Радянської Армії над фашизмом в 1945 р. з піднятий червоний прапор. Рейхстаг, побудований в XІ в., залишається одним з найбільш значних історичних архітектурних пам'ятників. В 1990 р. тут був заснований парламент возз'єднаної Німеччини. У відреставрованому будинку рейхстагу й зведених поруч будинках розміщається парламент країни. Ще однією визначною пам'яткою є залишки колишньої Берлінської стіни, що розділяла місто на Західний і Східний. Інша відома вулиця Берліна - Фридрихштрассе. Вона знаменита розташованими на ній театрами й концертними залами. Один з театрів - Берлінський ансамбль. Він був заснований Б. Брехтом і Е. Вайгель в 1947 р. і в січні 1949 р. уперше показав берлінським глядачам п'єсу Б. Брехта "Матінка Кураж і її діти". Завдяки чудовій інтерпретації насамперед п'єс Б. Брехта Берлінський ансамбль знайшов світову популярність. Театр