Меню


Москва (Росія)

МОСКВА - столиця Російської Федерації. Розташована в центрі європейської частини країни на берегах ріки Москви.

Перші поселення на території Москви ставляться ще до ІІ тисячоріччя до н. е. В X - XІ вв. тут були городища слов'янських племен - вятичей. В XІІ в. на пагорбі стояла садиба суздальського князя Юрія Довгорукого. Про Москву вперше згадує Іпатіївський літопис. У записі від квітня 1147 р. приводяться слова князя Юрія Довгорукого: "Прийди до мене, браті, у Москов", якими Довгорукий запросив до себе на раду чернигово - Сіверського князя Святослава Ольговича. Дата запису вважається початком існування Москви.

"З мала ключика студена потекла ріка, з невелика починалася матінка - Москва" - співається в стародавній пісні. Величезне місто розвилося із крихітного поселення, що виникло на Боровицком пагорбі при впаданні в Москву - Ріку річки Неглинной. За наступні сторіччя Москва стала центром, що поєднував російські землі. До кінця XV в. створюється єдина Російська держава під владою Москви. Московський князь Іван ІІІ став государем "всея Русі". ДО XVІ сторіччя Москва вже перетворилася в один з найбільших по тимі часам міст миру. За Москвою до того ж віддавна встановилася слава самого російського з російських міст. Опис Москви XVІІ в. залишив історик і мандрівник Павло Алеппский: "Місто видне за 15 верст, захоплюючи погляд своею красотою й величчю, своею височиною, безліччю веж і струнких куполів церковним, блискаючим золотом".

В 1712 р. цар З І переніс столицю з Москви в заснований їм місто Санкт-Петербург. Москва стала "другою столицею" Росії, виразницею національних патріотичних почуттів народу. Це особливо яскраво виявилося під час Вітчизняної війни 1812 р. У боротьбі проти наполеонівського нашестия Москва стала центром створення народного ополчення. Спаленілий у Москві пожежа бушувала шість днів і ночей, згоріло три чверті міських будов, за наказом Наполеона були висаджені багато будинків Кремля, ушкоджені його стіни й вежі. З тої пам'ятної пори іноземні завойовники жодного разу не ступали на московську землю. І знову відродилася Москва, усталивши за собою славу центра національної культури. Тут жили й працювали чудові письменники й поети, учені, художники, музиканти, артисти, чия творчість з'явилася значним внеском у розвиток не тільки росіянці, але й світової культури.

Новий етап в історії Москви відкрила Жовтнева революція 1917 р. У березні 1918 р. Москва стала столицею РСФСР, а з утворенням Союзу Радянських Соціалістичних Республік - столицею СРСР і залишалася нею до 1992р. Після розпаду Союзу РСР Москва знову стала столицею Росії, місцеперебуванням президента, парламенту, уряду країни.

Серцем Росії називають Москву, а серцем Москви - Кремль. Це унікальний історичний пам'ятник, один із красивейших архітектурних пам'ятників миру, зародження якого ставиться до XІ сторіччя. Кремль - це ще й резиденція глави Російської держави.

Велична панорама Кремля відкривається з Великого Кам'яного мосту. На високому кремлівському пагорбі ансамбль чудових будинків: древніх соборів і церков, охоплених цегельними зубчастими стінами з бійницями. Над стіною піднімаються 20 веж, вони споруджені в основному в 1485-1495 р.: Спаська - одна з визначних пам'яток Москви, на ній в 1625 р. установлені Кремлівські куранти. Над найвищими вежами Кремля - Спаської, Троицкой, Никольской, Боровицкой - горять рубінові п'ятикутні зірки, вони були встановлені в 1937 р.

Кремль - скарбниця неповторних пам'ятників історії, архітектури, мистецтва. Збройова палата Кремля - найстарше в Росії сховище стародавностей. Протягом багатьох сторіч - з XІ до початку XІ в. палата була скарбницею московських великих князів і російських царів і одночасно майстерні бойової зброї при Збройовому наказі Кремля. Серед найцінніших експонатів музею - роботи давньоруських майстрів: найдавніший срібний потир (чаша) князя Юрія Довгорукого, шолом князя

Ярослава Всеволодовича, батька Олександра Невського (XІІ в.). У числі царських регалій, що є пам'ятниками історії нашої держави, виставлені древні трони, скіпетри, держави, вінці, у тому числі знаменита шапка Мономаха. Унікальна колекція посольських дарунків XV - XVІІ вв. У відділі зброї експонуються кольчуга Єрмака Тимофійовича, подарована йому Іваном Грозним, шаблі Минина й Пожарського. Всесвітньо відома фірма Фаберже представлена крашанками , годинниками, сувенірами, прикрасами.

У будинку Збройової палати розмістилася постійна виставка "Алмазний фонд Росії". Основоположником зборів був Петро Й, що визначив "державі приналежні речі". Серед експонатів - більша імператорська корона із золота, срібла, діамантів і перлів, скіпетр і держава, посипані діамантами, знаменитий квадратний смарагд в 136 карат, гігантський алмаз "Орлів" (вага 189,62 карата), подарований Катерині ІІ Григорієм Орловым, алмаз "Шах", піднесений російському імператорові Миколі Й перським шахом після загибелі Грибоєдова. На виставці можна побачити й кращі якутські алмази, рідкі золоті самородки.

Інший архітектурний шедевр Кремля - Великий Кремлівський палац. До революції 1917 р. палац був резиденцією російських царів, які зупинялися в ньому, коли приїжджали в Москву. У наші дні - це резиденція Президента Росії.

У палаці більше 700 приміщень. Найбільше з них - зал засідань, розрахований на 3 тис. чоловік. Георгіївський зал присвячений військовому ордену Георгія Переможця, заснованому для нагородження офіцерів і генералів "За службу й хоробрість". Зал прикрашають статуї Перемоги, біломармурові дошки, де золотом сіяють імена кавалерів ордена Св. Георгія, яких було в Росії всього 25. Серед них полководці А. Суворов і М. Кутузов. У цьому залі вручають ордена й медалі, тут проходять високі урядові й дипломатичні прийоми.

Пам'ятниками архітектури Кремля є Грановитая палата (1487-1491), Теремной палац (1635-1636), Арсенал - музей російської зброї.

Соборна площа Кремля - одна з найдавніших у Москві (XІ в.). Площу прикрашають видатні пам'ятники давньоруського зодчества: Успенський, Благовіщенські, Архангельський собори, церква Ризоположения, дзвіниця "Іван Великий". Вони становлять один із кращих у світі архітектурних ансамблів.

Успенський собор був головним храмом Москви й Русі. Тут вінчалися на царство росіяни пануй і коронувалися імператори, оголошували державні акти. Собор побудований в 1475- 1479 р. російськими майстрами під керівництвом видатного італійського зодчого Аристотеля Фиораванти. У соборі, що і нині є головним храмом Кремля, зібрані ікони з XІ по XVІІ в., що представляють величезну художню й історичну цінність. Серед них такі унікальні добутки живопису, як "Владимирська богомати", "Святий Георгій" (XІІ в.), "Михайло Архангел" ( XІІ-XІІІ вв.), "Спас Златые власы" (XІІІ в.), "Трійця" (XІ в.).

Справжньою коштовністю Благовіщенського собору є його іконостас XV в. - один з найдавніших російських іконостасів. Ікони другого й третього ярусів написані в 1405 р. прославленими художниками Древньої Русі Феофаном Греком, Прохором з Городця й Андрієм Рубльовим.

Архангельський собор зведений в 1505-1508 р. і більше трьох з половиною сторіч служив усипальницею московських князів і царів. У соборі похований князь Іван Калита, що вмер в 1340 р., великий князь, полководець Дмитро Донськой, Іван ІІІ, Іван ІV Грозний і його малолітній син Дмитро, Михайло Федорович і Олексій Михайлович Романови.

Дзвіниця "Іван Великий", споруджена на Соборній площі Кремля архітектором Іваном Фрязиным в 1505-1508 р., була найвищою будівлею Русі (81 м). Околиці Москви обозревались із її на 25-30 км, і вона використовувалася як сторожова вежа.

Відомі усьому світу визначної пам'ятки Кремля - знамениті Цар - Дзвін і Цар-гармата. Цар - Дзвін - це найбільший дзвін із всіх існуючих у світі, його вага 200 т. Він відлитий в 1733-1735 р. майстрами ливарної справи Іваном і Михайлом Моториными. Цар - Гармата - найбільше по калібрі (890 мм) знаряддя у світі, відлита знаменитим майстром Гарматного двору Андрієм Чеховим в 1586 р.

На території Кремля перебуває Державний Кремлівський палац із найбільшим залом Москви для театрально-видовищних подань.

Головна площа Москви - Червона площа виникла, як затверджують літопису, наприкінці XV в. як торг, торговельна площа. В XVІ в. вона стала йменуватися Троицкой, а з XVІІ в. - Червоної.

Шедевром російської архітектури є Покровський собор (собор Василя Блаженного, 1555-1560 р.), зведений на Червоній площі російськими майстрами Постником Яковлевым і Бармой на честь узяття Казані в 1552 р. Композиція собору не має собі рівних в історії світового зодчества. В одне ціле об'єднані дев'ять несхожих одна на іншу, але єдині по художньому задумі церков. Яскраве розфарбування глав і розпис фасадів, казкове й вигадливе багатство архітектурних форм собору зробили його "кам'яною квіткою" Червоної площі.

Біля собору Василя Блаженного коштує пам'ятник героям народно-визвольної боротьби з польською інтервенцією громадянинові Минину й князеві Пожарському. Це перший скульптурний пам'ятник у Москві, споруджений в 1818 р. (скульптор И. П. Мартос).

Неподалік від собору перебуває Лобове місце (круглий кам'яний поміст із парапетом), побудоване в 1534 р. З Лобового місця проголошували царські укази, зараховували державні грамоти й смертні вироки.

Державний Історичний музей на площі побудований в 1883 р. (архітектор В. О. Шервуд). Музей є найбільшим національним сховищем пам'ятників історії. У його фондах налічується понад 4,5 млн історичних предметів, реліквій, творів мистецтва й більше 10 млн документів. Експозиція музею відбиває історію народів Росії від кам'яного віку до наших днів. Тут демонструється чудове мистецтво російських майстрів золотих і срібних справ, червонодеревців, різьбярів по камені, золотошвей, мереживниць, ткачів, вишивальниць. У числі експонатів музею - новгородські листи на бересті XІ в., кольчуга російського воїна, що боровся на Куликовом поле (XІ в.), одяг Івана Грозного, шабля Дмитра Пожарського. У ньому втримуються найбагатші збори монет і медалей, колекції російської, східної й західноєвропейської зброї.

У російському з виконані уздовж східної сторони, що простягнулися, Червоної площі будинку колишніх Верхніх торговельних рядів - нині тут розташований Державний універсальний магазин (ГУМ), один з найбільших магазинів у Росії.

Червона площа ввійшла в історію Жовтневої революції 1917 р. У центрі площі розташований Мавзолей В. И. Леніна, засновника Радянської держави. За Мавзолеєм уздовж кремлівської стіни - некрополь. Тут поховані видні партійні й державні діячі, воєначальники, видатні діячі науки й культури: С. М. Кіров, маршали Г. К. Жуків і К. К. Рокоссовский, академіки И. В. Курчатов і С. ГГ. Королев, А. М. Горький, космонавт Ю. А. Гагарін і ін.

У розташованому поруч Олександрівськом саду - меморіал Могила Невідомого солдата з Вічним вогнем слави.

Поруч із Червоною площею - Китай - Місто (від слова "кит", "киту", що в ряді російських діалектів означає "тин", отчого й відбулася назва древнього посаду XІ в., що розташовувався тут). Разом із Червоною площею в стародавності Китай - Місто становило торговий центр столиці. У наш час - це заповідна зона. Древні будинки, церкви, палати відреставровані й перетворені в музеї й концертні зали.

На Варварці коштує церква св. Варвари, створена наприкінці XVІІІ в. М. Ф. Казаковым, прекрасний зразок російського класицизму, Старий Англійський двір, побудований ще в XVІ в. і подарований царем Іваном Грозним англійським купцям. Нині тут одне з відділень Музею історії міста Москви. Відразу перебувають історичні будови колишнього Знаменского монастиря, заснованого в 1631 р. Завдяки своїй чудовій акустиці Знаменский собор служить прекрасним концертним залом, у ньому звучить народна музика Росії.

Осередком пам'ятників минулого є й Зарядье. Готель "Росія", що нараховує 5,5 тис. місць, концертний зал, ресторан, кінотеатр, стала своєрідним центром