Меню


Люксембург (Люксембург)

ЛЮКСЕМБУРГ - столиця Великого Герцогства Люксембург, розташованого в Західній Європі.

Засновано Люксембург 12 квітня 963 р. наближеним франкских королів графом Зиґфрідом, що одержав у володіння скелю Бокк. Він заклав на ній лицарський замок, що пізніше перетворився в міцність. Навколо графських володінь стали будуватися будинку й крамниці торговців і ремісників. Замок і місто одержали назву по ім'ю побудованого ще при римлянах зміцнення Люцименбурхук, що по-старогермански означало "маленька міцність". Потім ця назва трансформувалася в Лютцембург, Лютцельбург, Летцебург. Назва Люксембург з'явилася після першого ж приєднання герцогства до Франції (при Людовике XІ), але офіційним ім'ям стало лише після Віденського конгресу 1815 р.

Місто 22 рази були в облозі, його приєднували те до одному, то до іншої держави, один раз навіть збиралися продавати. Але він зберігся й переступив своє тисячоріччя.

Люксембург - дивно гарне й своєрідне місто. Дві ріки - Альзета й Петрус - протікають по місту й ділять його на дві частини: Верхнє місто із залишками могутньої міцності, герцогським палацом і багатьма древніми будовами й Нижнє місто з новими кварталами. Різниця висот між Верхнім і Нижнім містом 65 м. Різні частини міста з'єднують 66 мостів.

У Верхнім місті переважає готичний стиль будинків з вузькими вежами й спрямованими вгору шпилями. Своєрідність місту надають скелі, що зустрічаються, і печери зі звисаючими нитками трав і мохів. У деяких місцях обриви йдуть уступами й на площадках розбиті невеликі скверики.

Найцікавіші архітектурні пам'ятники Верхнього міста - частково висічена в стіні капела Сен - Кирен (VІ в.), готична церква Сен - Мішель (1519), що був ратуша.

На одній із центральних площ - Вільгельма - перебуває будинок міського керування. Неподалік від нього герцогський палац, побудований в 1580 р., з високими башточками й шпилями. Парадна площа - центр міського життя, де влаштовуються паради, свята, торжества. На ній споруджений високий монумент поетам Ленцу й Дикку. Поруч із площею розбитий парк.

У центрі міста зведені 20- 25-поверхові будинки, у яких містяться 115 банків і 5,5 тис. компаній - холдингів, а також різного транснаціонального представництва. Величезний віадук - міст Адольфа з'єднує центр міста - бульвар Рояль із проспектом Волі. Сталевий міст, названий на честь великої герцогині Шарлотты, зв'язує столичний центр із його найбільш сучасним пригородом Кирхберг, де розміщається Європейський центр - місце засідань Ради міністрів "Загального ринку". З 22- го поверху плоскої вежі Європейського центра добре видний весь Люксембург.

У столиці багато пам'ятників державним діячам, композиторам, поетам, ученим. Пам'ятник королеві Вільгельмові ІІ встановлений на площі Гийомпляс. Король, учасник битви під Ватерлоо, зображений на бойовому коні. Перед будинком Атенеума, де розміщаються наукові й літературні суспільства, коштує пам'ятник Мішелю Роданжу, відомому люксембурзькому поетові. У міському парку спорудять погруддя письменника Віктора Гюго.

У столиці є Національний музей з більшими зборами цікавих експонатів, консерваторія, Національний театр. Національна бібліотека нараховує більше 350 тис. томів книг. У Люксембурзі дуже багато зелені, особливо в долинах рік Альзета й Петрус. Долина ріки Петрус - найкрасивіше місце в місті. Це лісопарк із більшою кількістю алей, стежок, затишних містечок, серед яких височіють круті, гострі скелі із глибокими й вузькими ущелинами. Через Петрус перекинута безліч горбатих пішохідних містків. Люксембург славиться як місто троянд. Троянди "Люксембург" відомі в усьому світі й неодноразово демонструвалися на міжнародних виставках квітів. Люксембурзькі троянди можна побачити в міських садах Москви й Ріо-де-Жанейро, новозеландського Веллінгтона й канадської Оттави й ін.