Меню


Київ (Україна)

КИЇВ - столиця України. Київ - один з найдавніших центрів слов'янства, "стольний град" могутньої ранньофеодальної держави - Київської Русі, слава про яку широко поширилася в Європі й Азії, у країнах Заходу й Сходу. За Києвом історія закріпила назву "матері міст росіян", колиски давньоруських народностей, з якої виросли три братніх народи - російський, український і білоруський. Він був одним з тих вогнищ, де народилася й сформувалася давньоруська культура, що стала одним з вищих досягнень людської цивілізації.

Найдавніше датоване згадування про Київ наведено в давньоруському літописі під 860 р. В 882 р. новгородський князь Олег заволодів Києвом і приєднав Київське князівство до Новгородського. Олег переносить свою резиденцію в Київ, на Старокиївську гору, і із цього часу місто стає столицею Давньоруської держави. Пізніше, у період князювання Володимира Святославича і Ярослава Мудрого, місто досягає розквіту й стає, за словами сучасників, суперником Константинополя. Під час князювання Володимира Святославича в 988 р. на Русі було уведено як державна релігія християнство. В 989-996 р. споруджений головний храм Київської Русі - Десятинна церква. У ті часи в структурі Києва чітко виділялися дві частини - Верхнє й Нижнє місто. Верхнє місто - Дитинець (град Володимира) розташовувався на Старокиївській горі, Нижній перебував на місці нинішнього Подолу.

Під час князювання Ярослава в Києві були побудовані Золоті ворота - парадний в'їзд у місто й одночасно потужна оборонна споруда. В 1037 р. вибудуваний Софійський собор, в 1051 р. заснований Печерський монастир, у якому писався літопис, листувалися від руки багато книг і хроніки, він був центром поширення й твердження християнства в Київській Русі.

"Граду Кия" випала важка частка. Відбивав він набіги степових кочівників - печенігів, хазар, половців. Не минуло його й монголі - татарська навала. В 1240 р. хан Батий після десятинедельного штурму підкорив Київ Золотій Орді. Потім Клювання з 1362 р. у складі Великого князівства Литовського, з 1569 р. - Польсько-Литовської держави - Мови Посполитой.

Переяславская Рада 1654 р. ухвалила рішення щодо возз'єднанні України з Росією. Київ увійшов до складу Російської держави. Після утворення в 1797 р. нової Київської губернії Київ - губернське місто, потім - центр Київського генерал-губернаторства. В 1837 р. був затверджений генеральний план забудови Києва, складений під керівництвом архітектора В. И. Беретти. За цим планом було прокладено кілька магістральних вулиць, у тому числі головна вулиця Києва - Хрещатик.

В 1822-1825 р. у Києві проходили з'їзди Південного суспільства декабристів. В 1899 р. тут виник перший марксистський кружок. Слідом за подіями Жовтневої революції 1917 р. у Петербурзі й Москві почалися революційні події в Києві. У жовтні 1917 р. у Києві встановлена радянська влада. Потім в 1917-1920 р. місто поперемінно займали війська Червоної Армії, австрійські, німецькі, українські, білогвардійські, польські. З 30 грудня 1922 р. Україна ввійшла до складу СРСР. В 1934 р. у Київ з Харкова була перенесена столиця України.

У роки Великої Вітчизняної війни Київ був окупований фашистськими військами з вересня 1941 р. по листопад 1943 р. Після звільнення столиця України робила враження "мертвого міста". За ратний подвиг у Великій Вітчизняній війні Київ визнаний гідним звання міста-героя. Кияни не тільки відбудували своє місто, зруйнований у роки війни, але й помножили його славу як одного із красивейших міст Європи.

До 1991 р. Київ зі столицею УРСР. З 1991 р. у зв'язку з виходом України зі складу СРСР Київ - столиця незалежної держави України. Тут перебувають резиденція з, парламент, уряд країни.

Самим древнім спорудженням, що збереглося до наших днів, є Софійський собор. Слава про красу Софійського собору швидко поширилася по країнах, що оточували Русь. Софія Київська й сьогодні належить до видатних пам'ятників світового мистецтва. Майстерність древніх живописців, що створила фрески й мозаїчні зображення Христа - Вседержителя, Марии-Оранты, апостолів, композиції "Благовещение", "Деисус", "Евхаристия", дуже велике. Збереглося 260 м2 мозаїк, які роблять незабутнє враження своєю колірною гармонією. У них налічується 177 різних колірних відтінків. Особливу цінність представляє груповий портрет родини Ярослава Мудрого. Це унікальний пам'ятник давньоруського портретного живопису. Однієї з реліквій Софійського собору є мармуровий саркофаг Ярослава Мудрого.

У Софії Київської проходили церемонії "посажения" князів на престол, засідали ради державної важливості, приймалися посли іноземних держав, у стін собору збиралося київське віче. У Софійськім соборі святкував перемогу в Полтавській битві Петро Й.

Києво-Печерський історико-культурний заповідник - прекрасний архітектурний ансамбль, що зложився протягом XІ - XVІІІ вв. Головним спорудженням лаври був Успенський собор. Його заклали в 1073 р. при князі Святославі - сині Ярослава Мудрого. У середині XІІ в. зведена Кирилівська церква. У ній у родовій усипальниці князів похований герой "Слова об полицю Игореве" Святослав. Церква була реставрована в XVІІ - XVІІІ вв. Розпису в реставрованій церкві виконані російським художником М. Врубелем в 1884- 1889 гг.

Наприкінці XІ - початку XІІ в. поруч із Печерською лаврою була побудована церква Спасу на Берестове, що збереглася до наших днів. У ній в 1157 р. похований князь Юрій Довгорукий - засновник Москви.

На території заповідника працює кілька музеїв і виставок. Найвідоміші з них - Музей історичних цінностей, Музей історії книги й друкарства. Музей історичних цінностей (відкритий в 1969 р.) має у своєму розпорядженні колекцію ювелірних виробів скіфо-античного періоду, що по праву вважається однієї з найцікавіших у світі. У їхньому числі всесвітньо відомі пам'ятники античного мистецтва: чаша з Гаймановой могили, знаменита пектораль - золота нагрудна прикраса скіфського царя, предмети із сарматських поховань. Музей знайомить із рідкими зразками мистецтва древніх слов'ян, яскравими й своєрідними виробами майстрів Київської Русі, пам'ятниками українського й російського ювелірного мистецтва XVІ - XX вв. У музеї - багата нумізматична колекція (VІ в. до н. е. - XX в.): срібники й златники князя Володимира Святославича, київські, новгородські, рідкі російські монети. В експозиції представлені колекції монет Древньої Греції, Римської імперії, Візантії, Австрії, Італії, Франції, Китаю, Єгипту й інших країн. Прекрасна колекція західноєвропейських і російських медалей охоплює період з епохи Відродження до XІ в.

Музей історії книги й друкарства містить більше 3 тис. рукописів, книг, брошур, журналів, газет. Експозиція розповідає про виникнення писемності в слов'ян, про перші рукописні книги, становлення й розвиток видавничої справи. Особливий інтерес викликають рукописні книги - видатні пам'ятники давньоруської писемності XІ - XІІ вв. Серед них "Остромирово Євангеліє", "Ізборник Святослава", перше друковане видання найвидатнішого пам'ятника давньоруської літератури "Слова об полицю Игореве" (1800). В експозиції музею книги, видані російським першодрукарем Іваном Федоровим: "Апостол", "Біблія", "Буквар".

Інший пам'ятник древнього Києва - Выдубецкий монастир. Він був споруджений в 1070-1077 р. у підніжжя придніпровської кручі. Легенда, пов'язана з походженням назви Выдубичи, ставиться до часів хрещення Русі. У цьому місці, відповідно до переказу, "вьщыбал", тобто з'явився з води, скинутий у Дніпро язичеський ідол Перун.

Хрещенню киян присвячений споруджений в 1853 р. на Владимирській гірці пам'ятник князеві Володимирові Святославичу. Автори пам'ятника російські скульптори В. И. Демут - Маліновський і П. К. Клодт.

У центрі міста навпроти Софійського собору піднімається пам'ятник видатному державному діячеві й полководцеві України Богданові Хмельницькому. З його ім'ям зв'язано одне із самих значних подій в історії українського народу - визвольна війна 1648-1654 р. проти польско-шляхетского гніта й возз'єднання із братнім російським народом. Пам'ятник відкритий в 1888 р. Бронзова фігура гетьмана на коні з булавою в руці була відлита в Петербурзі по проекті художника М. Микешина. Відомий у місті пам'ятний знак на честь засновників Києва, установлений у парку в 1982 р. У піднятій на п'єдестал турі перебуває скульптурна група билинних героїв - засновників Києва - братів Кия, Щека, Хорива й сестри їхньої Либіді. У підніжжя гранітного постаменту, на якому розміщається композиція, - басейн.

Головна вулиця Києва - Хрещатик з весни до глибокої осені в оздобленні зелені: каштани, величезні тополі, липи, клени. Удома облицьовані світлою керамікою, що в сполученні з яскравим листям і квітами створює особливий колорит центра міста.

Від головної вулиці відходить кілька магістралей: бульвар Лесі Українки, Московський бульвар, вул. Суворова, бульвар Тараса Шевченко. Вони становлять центр міста - політичний, адміністративний, культурний. Тут зосереджена резиденція президента й уряду, будинку міністерств і відомств, вищі й середні навчальні заклади, банки, представництва великих фірм, театри, музеї, магазини, ресторани. Райони Русановка, Березняки, Дарниця, Оболонь, Поділ, Втішний, Дніпровський Виноградар - це в основному житлові масиви столиці України, забудовані багатоповерховими будинками.

Один із красивейших у Києві - бульвар Тараса Шевченко, на ньому розташований музей великого українського кобзаря. У парку ім'я Шевченко, перед головним входом у Київський університет піднімається пам'ятник поетові (скульптор М. Г. Манизер, архітектор Е. И. Левинсон). Відкриття пам'ятника відбулося в 1939 р. під час святкування 125- летия від дня народження Т. Г. Шевченко.

Чудовий пам'ятник XІ в. Владимирський собор також розташований на бульварі Тараса Шевченко. Особливу цінність представляють внутрішні художні розписи собору, виконані такими відомими росіянами художниками, як В. Васнецов, М. Нестеров і ін.

Пам'ятник письменниці Лесі Українці розташований на площі її ім'я. Пам'ятник А. С. Пушкіну встановлений в 1962 р. у входу в Пушкінський парк (скульптор А. А. Ковальов, архітектор В. Г. Гнєздилов). На постаменті пам'ятника напис: "Пушкіну - український народ".

Своєрідна особливість центра Києва - достаток ресторанів, кафе, "едален". Славящийся особливою гостинністю, місто пропонує знамениту національну кухню, слух про яку рознісся чи ледве не по усьому світі: український борщ, київські котлети, українські вареники із сиром, м'ясом, картоплею, капустою, вишнями, маком - широко відомі блюда, завжди наявні в меню ресторанів і кафі міста. Тут же представлені різноманітні напої: українська горілка з перцем, провина, наливки й спотикачі - гіркі настойки.

Київ по праву вважається одним із самих зелених міст миру, квітка каштана уплетена в герб міста. У ньому близько 840 парків, бульварів і скверів. Парк Владимирська гірка - один зі старих і улюблених у Києві, закладений в XІ в. на київських пагорбах. Володимирська гірка давно вже вважається однієї з визначних пам'яток Києва. Звідси відкривається мальовничий вид на Поділ, Дніпро, Пущі - Водицы. Не менш відомі Царський сад, Дніпровський парк, Зоологічний сад, Ботанічний сад.

У парку Вічної слави, на дніпровській кручі, спочиває порох героїв оборони Києва і його визволителів. У підніжжя 26- метрового гранітного обеліска - могила Невідомого солдата. Це священне місце для киян. Мости - одна з визначних пам'яток Києва. Їх тут налічується близько 60, шість з'єднують береги Дніпра. Прикрасою міста став уведений у дію в 1976 р. Московський міст із трехрядным рухом у кожному напрямку.

У столиці працює ряд театрів. Найбільш відомий театр міста - Київський театр опери й балету ім. Т. Г. Шевченко. У ньому співали Ф. Шаляпін, Л. Собінов, за диригентським пультом стояли П. Чайковський, А. Рубинштейн, Н. Римський - Корсаків. Театр прославили імена Д. Гнатюка, Б. Руденко, Е. Мирошниченко.

У числі