Меню


Душанбе (Таджикістан)

ДУШАНБЕ - столиця Республіки Таджикистан, держави, розташованої на південно-сході Середньої Азії.

Саме раннє згадування про Душанбе ставиться до 1676 р. Воно втримується в ярлику Балххана Субханкула Бехадура, тодішнього правителя Бухарського ханства, до складу якого Душанбе входив. Ярлик був відправлений росіянинові паную Федору із пропозицією про співробітництво.

Душанбе неодноразово піддавався спустошливим набігам і грабежам. У середині XІ в. він був зруйнований правителем Дарваза Исмаил - З. Однак жителі відбудовували місто.

Місто було бедным. Єдине, чим він залучав до себе увага, це щотижневим базаром, що проводився по понеділках. Звідси й назва міста, що так і переводиться на російську мову - "понеділок" (ду - дві, шанбе - суботи, тобто два дні після суботи).

Душанбе, що стояли в центрі Гиссарской долини, був відрізаний від зовнішнього миру. Потрапити в нього можна було лише караванними тропами, по яких ішли осли, коні й верблюди, що були основним в'ючним транспортом.

Останній владика Бухари емір Сайд Алимхан після вигнання з Бухари влаштував у Душанбе свою резиденцію, але вже в 1921 р., після падіння Бухарського емірату, у Душанбе була встановлена радянська влада. Неодноразово після цього загони басмачів завойовували Душанбе. В 1922 р. звільнений від них місто лежало в руїнах. Його треба було відбудовувати заново.

В 1925 р. Душанбе став столицею знову утвореної Таджицької Автономної Радянської Соціалістичної Республіки в складі Узбецької РСР, а з 1929 р. - столицею Таджицької Радянської Соціалістичної Республіки. До складу Радянського Союзу Таджикистан входив до 1991 р. В 1991 р. була прийнята Декларація про незалежність Республіки Таджикистан. Нині Душанбе - столиця незалежної республіки. Тут перебувають резиденція президента, парламент, урядові заклади.

Душанбе розташований у мальовничої Гиссарской долині в обрамленні гір і садів. Місто витягнулося уздовж ріки Душанбинки. Північна його частина впирається в Гиссарский хребет, південна розташовується в Гиссарской долині. Місто добре сплановане, більшість вулиць утворять прямокутну сітку. Середня висота, на якій перебуває Душанбе, - більше 800 м.

Головна вулиця столиці - проспект Рудаки. Він простягнувся на 12 км із півдня на північ паралельно ріці Душанбинке. Одягнена в граніт набережна є місцем відпочинку. На проспекті й прилягаючих до нього вулицях і площах зосереджені головні спорудження міста, 6- 14-поверхові сейс - моустойчивые будинку. Тут перебувають Будинок уряду, Академія наук Таджикистану, університет, театри, музеї столиці. На проспекті височіє один із кращих будинків столиці - готель "Таджикистан", прикрашена карбуванням, різьбленням по дереву й ганчу (гіпсу). Неподалік, у центральному парку спорудять монумент на честь таджиків - Героїв Радянського Союзу, що загинули у Великій Вітчизняній війні. У монумента горить Вічний вогонь. У східній частині міста перебувають нагорний парк Перемоги й меморіал на честь героїв.

Площі й пам'ятники столиці носять імена вчених і мислителів Таджикистану.

Пам'ятник Рудаки, основоположникові таджик-ско - перської літератури (близько 860-941), установлений на площі його ім'я. Пам'ятник Ибн Синій (Авиценне) (ок. 980-1037), відкритий до 1000- летию від дня народження чудового вченого, прикрашений фонтаном з 1000 струменями.

На проспекті ім. Садриддина Айни встановлений пам'ятник цьому видатному мислителеві й письменникові. Навколо статуї письменника розташовані персонажі його добутків. У парку ім. Айни побудований мавзолей письменника. Театр опери й балету ім. Айни побудований у національному стилі.

У центрі столиці перебуває будинок Національної бібліотеки, що носить ім'я великого таджиксько-перського з X - XІ вв. А. Фірдоусі, автора геніального епосу " Шах-Наме" ("Книга царів"), що викладає історію таджицького народу. У бібліотеці втримується більше 2,5 млн книг на різних мовах. Справжньою скарбницею зі збори книг народів Древнього Сходу, 2 тис. рукописів древневосточных мислителів і вчених - Рудаки, Фірдоусі, Ибн Сины, Саади й ін.

Душанбе - дуже зелене місто. На тінистих вулицях прохолодно навіть у жаркий день. В основному в місті ростуть карагачи й клени. У Душанбе клени незвичайної форми: гілляста крона починається на висоті 4-5 м. Ці дерева - результат експерименту садівників Душанбе.

У Ботанічному саду на території, що займає кілька десятків гектарів, представлені рослини чи ледве не із всіх країн миру: і субтропічні рослини, і представники флори північних країв. У зоопарку Душанбе живуть тварини із всіх континентів.

Визначна пам'ятка міста - ринок, на якому продаються абрикоси, персики, інжир, виноград, гранати, дині, кавуни. Продають тут і ізюм, і урюк, і перець різних сортів, гірський мед.

Популярні в місті чайханы Рахат, Саодат, у яких по місцевому звичаї п'ють із піал зелений чай, єдиний напій, що вгамовує спрагу в жару. Чайхана - це й своєрідний клуб, місце для зустрічей, бесід і відпочинку. У чайханах справляють національні свята, самий популярний з яких, Новий рік (Навруз), відзначається 21 березня. У святкові дні таджики влаштовують перегони, кінні ігри й інші народні змагання. Таджики - народ, що зберігає національні традиції в побуті, одязі. Дуже популярний національний костюм: гарні тюбетейки, що вышитые плаття, прикраси, хустки з білого серпанку або шовку. Дівчини - Таджички заплітають по 40-60 кісок. Дуже гарна вишивка таджицьких майстринь. У столиці й сьогодні існує майстерня, де працюють золотошвеи, що вишивають золотом жіночі тюбетейки. Душанбе - центр науки й культури республіки. Академія наук, Державний університет, відкритий в 1948 р., медичний, педагогічний, сільськогосподарський і інший інститути працюють у ньому. У місті 6 театрів, у тому числі Державний театр опери й балету ім. Айни, Таджицький театр драми ім. Лахути, Російський драматичний і ін. Не менш відомі музеї столиці. Історичний музей містить експонати, що відображають багатовікову історію Таджикистану. У Музеї образотворчих мистецтв експонуються добутки сучасних художників, скульпторів, графіків і роботи майстрів прикладного мистецтва - різьбярів по дереву й ганчу (гіпсу), карбувальників по міді й сріблу. В 26 км на захід від столиці розташована Гиссарская міцність - колишня резиденція бека, намісника бухарського еміра. Міцність зі стінами товщиною 1 м, з бійницями для рушниць і гармат охоронялася стражів. Усередині були басейн і сад. Напроти міцності шуміла базарна площа з караван-сараєм і безліччю крамниць. Напроти входу в міцність збереглося старе медресе XVІІ в., у якому вивчали Коран і тлумачення до нього. Поруч коштує нове медресе XVІІІ - XІ вв. Тут же мавзолей XVІ - XVІІ вв. Гиссарская міцність перетворена в історику - культурний заповідник, музей під відкритим небом. Сюди перевезені вдома, кибитки, медресе, чайханы з усією республіки.