Меню


Порто-Ново (Бенін)

ПОРТО-НОВО - столиця Республіки Бенін, держави в Західній Африці. Місто розташоване на узбережжя Гвінейської затоки.

Перші відомості про Порто-Ново ставляться до XVІІ в., коли це місто називалося Аджаче й був столицею королівства з такою же назвою. Назва Порто-Ново зв'язують із появою в Аджаче португальських колонізаторів, що організували на узбережжя Гвінейської затоки работоргівлю. Португальські завойовники, виявивши подібність між Аджаче й португальським містом Порто, дали місту назва Порто-Ново (Новий Порто).

З 1893 р. країна стає французькою колонією, а Порто-Ново - її адміністративним центром. Після проголошення незалежності в 1960 р. Порто-Ново став столицею Республіки Дагомея, перейменованої в 1975 р. у Республіку Бенін. У Порто-Ново перебувають парламент країни, Національні збори, ряд міністерств. Резиденція президента, уряд і іноземні представництва перебувають у місті Котону.

Порто-Ново витягнувся уздовж лагуни. У його центрі - лабіринт вузьких кривих вулиць, забудованих одне-двоповерховими будинками з різьбленими дерев'яними балконами в стилі португальської архітектури. В останні десятиліття в столиці прокладені нові озеленені широкі проспекти із сучасними багатоповерховими будинками. Це суспільні й адміністративні установи, магазини, банки, житлові будинки, особняки, в архітектурі яких використані елементи традиційного мистецтва (стилізовані форми, орнаменти, дерев'яна скульптура). У столиці споруджений стадіон, розташований Ботанічний сад, у якому представлена флора країни. У місті перебуває Інститут прикладних досліджень, де працюють географи, історики, соціологи, фахівці з народної медицини. При інституті є бібліотека.

Бенін здавна славиться самобутнім художнім ремеслом. В Етнографічному музеї втримується багата колекція дерев'яних предметів - це фігурки людей і тварин, декорована меблі, у тому числі столики, табуретки, вівтарі, царські трони, підніжжя яких являють собою складні скульптурні композиції. Традиційні мотиви знайшли відбиття в статуетках і посудинах з лощеной і глазурованої кераміки. Незвичайна й оригінальна дрібна пластика, відлита із бронзи методом "втраченого воску" (по виплавлюваних воскових моделях). У ній переважають динамічні сцени жанрового характеру, іноді із численними персонажами. Статуетки добре передають рухи, зовнішні особливості людей і тварин, їм властиві специфічні пропорції - витягнуті фігури з тонкими кінцівками.